26 квітня 2024 року - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф виповнюється 38 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. 38 років тому світ сколихнула страшна трагедія, яку визнали найбільшою техногенною катастрофою століття, яка стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією.
Наслідки торкнулися усієї Європи, а за наявними даними постраждало близько 5 мільйонів людей.
Правду кажуть, що життя нічого не вчить, бо 38 років потому ми стикаємося з ядерним терором з боку країни-агресора.
Страшно, що одна з атомних електростанцій України, Запорізька, у цей час захоплена росіянами, використовується ними як інструмент безчесних маніпуляцій у цій війні, а отже Україна і світ, фактично, знов перебувають на порозі можливої ядерної катастрофи, адже страшно вдруге пережити катастрофу подібного масштабу.
Вони мають за це відповісти, а ми маємо пам'ятати, якою ціною людству обходиться освоєння "мирного" атому.
В Україні 14 березня відзначають День
українського добровольця! 17 січня 2017 року Верховна Рада України постановила
з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету
та територіальної цілісності України
Саме в цей день - 14 березня 2014
року на полігоні в Нових Петрівцях вже більше 500 бійців самооборони Майдану
(Народного Віче) почали підготовку до участі в боротьбі за суверенітет і
територіальну цілісність України
Українські добровольці
стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських
посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже
40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них перетворилася на
військові частини силових структур України.
Їх подвиг рятує країну вже десять років. Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають
вулиці та проспекти, заклади освіти та музеїУкраїни. І відтепер 14 березня вся країна віддає шану їхньому подвигу.
9 березня 2024 р. минає210 років від дня народження національного генія і духовного батька
українства Тараса Григоровича Шевченка.
В історії кожного народу є імена культурних діячів, які
він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з
покоління в покоління.
Є такі імена і у
нашого народу – Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Леся Українка, Іван
Нечуй-Левицький, Василь Барка, але серед них найпочесніше місце посідає Тарас
Шевченко.
Шевченко не є для нас людиною новою. Зі шкільних років ми
знайомимося з його біографією, читаємо його твори,знайомимося з художньою спадщиною митця та
його громадською роботою.
Проте в сучасну пору, коли кращі сини й доньки
українського народу змагаються за відродження українського національного
організму, безжально нищеного чужинцями, коли в Україні множаться сили, котрі
за ціль собі кладуть брати активну політичну участь у розбудові Української
Національної Держави, для нас Тарас Григорович постає, перш за все,
як провідник – духовний та ідейний, національний та політичний, який власним
прикладом нескореного борця кличе кожного до героїчного чину:
«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте».
(«Заповіт»)
Адже понад усеТ. Шевченко за своє
життя прагнув бачити Україну для українців без царя, пана, ляха, москаля та
нерозумного брата.
«О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки! …»
Шевченко у
природний для себе як поета спосіб і в найдоступнішій для цілого народу
художній формі сформулював, розвинув та обґрунтував національну ідею
українського народу: законність і необхідність, можливість і реальність
національної державності і незалежності. Він пробудив народ, дав йому вчення
боротьби за свободу і вдихнув у нього віру в перемогу. Шевченко не запозичував
і не видумував свого вчення. Його геній скристалізував те, що було сутнісним в
історії, сучасності і мріях народу.
Роль Т. Г. Шевченка у боротьбі українців за кращу долю, за власну
державу важко переоцінити. Життя і творча спадщина Кобзаря надихали багато
поколінь українців на боротьбу за утвердження рідної мови, створення
української держави. Сила духу, діяльність Т. Г. Шевченка, його проза і поезія сприяли проголошенню Української
Народної Республіки в 1917 р., призвели до розвалу більшовицького радянського
режиму, проголошення Незалежної України в 1991 р. Мрії Шевченка про
життя українського народу в «сім’ї вольній, новій» збулися, проте зараз треба
зберегти та примножити здобутки в ім’я наших славних пращурів і прийдешніх
поколінь!!!
Де єсть добрі люди,
Там і правда буде,
А де кривда буде,
Там добра не буде.
(«Рукописна азбука мала»)
8 Березня в Україні та світі святкують Міжнародний жіночий день. Це день не лише про красу та весняний настрій, але й про жіночі права. А ще — це чудовий привід ще раз нагадати своїй мамі, сестрі, дружині чи подрузі, наскільки вони для вас особливі.
Прийміть найщиріші вітання з нагоди чудового свята весни й кохання – 8 березня!
Бажаємо вам і вашим рідним миру й добра, злагоди й тепла, творчої наснаги й оптимізму!
Будьте лагідними й сильними водночас, будьте успішними й креативними, кохайте і будьте коханими! Нехай промінчики весняного сонця дарують вам святковий настрій і душевну гармонію!
Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває
У цей день 26 лютого 2024 року під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян.
Дії російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова Росією. Проте того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
▶ 10 років тому Росія напала на Україну. Саме з окупації Криму розпочалась війна Росії проти нашої держави.
▶ Жителі Криму чинять спротив окупантам з 2014 року та систематично продовжують це робити вже протягом 10 років.
▶ Окупація Криму відбулась без жодної краплі крові – міф. Українці та кримські татари виражали свій протест окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Відбувались свавільні затримання, насильницькі викрадення наших громадян.
▶ Зараз в тимчасово окупованому Криму є багато людей, які чекають на ЗСУ та вірять у звільнення півострова від окупантів. Жителі Криму стали заручниками російської окупації, цілеспрямованих дій Росії з порушення міжнародного права.
▶ Крім матеріального і фізичного збитку, окупація Криму тоталітарним режимом завдає ментальних травм і залишає психологічні рани - оздоровлення свідомості більшості кримчан потребує нашої підтримки. Когнітивний опір дає надію на детоксикацію свідомості громадян України, які були змушені залишитися в Криму під окупацією.
▶ У березні 2014 року Російська Федерація за допомогою своїх військових формувань установила контроль над частиною території України (АР Крим та місто Севастополь), здійснивши акт агресії щодо суверенної України та розпочавши збройний конфлікт, що триває. Оскільки однією з визначальних рис окупації є встановлення контролю над територією, тому також допустимо говорити, що «РФ здійснила окупацію Кримського півострова, яка невизнана міжнародною спільнотою».
▶ У своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України «возз’єднанням Криму з Росією». Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України.
25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.
Два роки руйнувань та переселень, насильства, розлуки з членами сім’ї та друзями, втрати близьких, а також припинення навчання в школах, порушення системи охорони здоров’я та соціальних послуг.Війна, яка для України розпочалася у 2014 році, в останні два роки стала повномасштабною та особливо жорстокою.
Щорічно, 21 лютого, люди по всьому світу святкують Міжнародний день рідної мови, свято, яке почали відзначати досить недавно. Воно було встановлено у листопаді 1999 року під час тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, маючи на меті захист мовної та культурної різноманітності.
вівторок, 20 лютого 2024 р.
20
лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом
Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу
учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
20
лютого 2014 року стало найчорнішим днем в історії незалежної Української
держави: цього дня у центрі столиці загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх
разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних
протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які
загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну
цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
Героями
Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й
навіть політичними переконаннями. Найстаршому — Іванові Наконечному — тоді
виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарові Войтовичу — лише 17.
Події
того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до
пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від
"багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження
розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну
– людські життя.
Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у
боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє
України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День
Героїв Небесної Сотні.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні
за
свободу!"
Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний
Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний
символ українців часів визвольних змагань XX століття, якиймає статус малого герба та є головним
елементом майбутнього великого герба.
Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського
роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної
Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює
спадкоємність із попередніми періодами української історії.
Малий Державний герб – один із державних символів України
нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на
печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та
знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних
установ.
Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український
тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до
власної державності, соборності та незалежності. І сьогодні він на наших
знаменах і зброї – як символ незламності і звитяжної боротьби проти окупанта!
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб
як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного
Герба України
Взимку 2022 року Росія почала без пояснень стягувати свої війська
до українського кордону. Світові ЗМІ активно писали про можливість військового
вторгнення РФ до України.
Українська влада закликала громадян країни не панікувати. Пізніше
президент Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання України, щоб
показати єдність українського народу, згуртувати українців навколо національної
ідеї та показати російським пропагандистам, що українці — це єдиний народ.
Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який
захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки.
Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності. Разом і спільними зусиллями –
до Перемоги!
29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. З історії: 29 січня 1918 року на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, відбулося збройне зіткнення. Невеликий загін (всього 600 людей) з боку юної Української Народної Республіки проти Червоної армії Радянської Росії, яка значно перевищувала своїх вимушених супротивників і кількістю, і бойовим потенціалом, і досвідом. Попри нерівні сили, українські бійці здобули важливу перемогу, яка на 4 дні призупинила наступ військ радянської росії на Київ і дала змогу укласти Берестейський мирний договір, яким УНР визнавалася незалежною державою.
Для українського народу бій під Крутами став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.
27 січня у всьому світі згадують жертв найжорстокішого масового геноциду усіх часів і засвідчують прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами насилля.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту було запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Пам’ятна дата відзначається щорічно 27 січня, оскільки саме цього дня 1945 року під часДругої світової війни звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. Загалом під час Другої світової війни в концтаборах і на окупованих територіях загинуло 6 млн євреїв, з яких близько 1,5 млн – діти.
В Україні під час Другої світової війни було знищено понад 60 % євреїв. Приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, вдалося вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю…
У резолюції ООН зазначено, що: «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, і буде завжди слугувати усім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».
Сьогодні усі ми протистоїмо всесвітньому злу, боронячи право на свободу та європейські цінності. росія несе загрозу не лише для України, а й для всього світу. Тому є ще одна нагода переосмислити поняття «колективної безпеки в сучасному глобалізованому світі», бо якщо будь-де починаються агресія і терор, то загроза існує для всього людства.
Бережемо пам’ять про події 1945 року для поширення правди про геноциди. Пам’ятаймо та згадуймо мільйони жертв Голокосту.
Щиро вітаємо з Днем Соборності, з днем єднання українських земель!
Сьогодні відзначаємо не тільки минуле, але і майбутнє нашої незалежної держави. Нехай кожен день приносить нові досягнення та події, що роблять нас ще сильнішими. Слава Україні!
Лідери учнівського самоврядування презентують проект " Дороги України - шляхи ії Соборності".
Щиро вітаємо з Днем Соборності, з днем єднання українських земель!
Сьогодні відзначаємо не тільки минуле, але і майбутнє нашої незалежної держави. Нехай кожен день приносить нові досягнення та події, що роблять нас ще сильнішими. Слава Україні!
Лідери учнівського самоврядування презентують проект " Дороги України - шляхи ії Соборності".
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Сьогодні, у день 105-тої річниці Соборності України, ми знаємо, що сила нашого народу - в єдності!
Пропонуюємо і Вами приєднатися до челенджу, зробити ланцюг єдності.
15 СІЧНЯ 1992 РІК: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА МУЗИЧНУ РЕДАКЦІЮ
ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року.
Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не
вмерла Україна». Цей вірш поширився серед українофільських гуртків, об’єднаних
у громади.
20 жовтня 1862 року шеф жандармів князь Долгоруков дав
розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на
проживання до Архангельської губернії під нагляд поліції.
Композитор Михайло Вербицький написав музику на слова Павла
Чубинського.
У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з
державних гімнів УНР та ЗУНР.
17 червня 1917 року американське видання The New York Times
опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
Nay, thou art not dead, Ukraine,
See, the glory’s born again,
And the skies, O brethren,
Smile once more!
As in Springtime melts the snow
So shall melt away the foe,
And we shall be masters
Of our homes.
Soul and body, yea, our all
Offer we at freedom’s call—
We, whose sires were mighty
Cossack braves.
15 січня 1992 р. музична редакція Державного гімну була
затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції
України. 6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний
гімн України».
Законопроектом пропонувалося затвердити як державний
національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого
куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня
2003 року. Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на
музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П.
Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного
значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під
час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою
відповідальність, передбачену законом.
