ПІДБІРКА ВІДЕО ДО "ТИЖНЯ БЕЗБАР'ЄРНОСТІ"

 

Примусова масова депортація усього кримськотатарського народу

 

18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з

найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар — фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських

татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної

колонізації півострова. Більшістю жертв стали жінки, діти та люди похилого віку — оскільки тисячі кримськотатарських чоловіків перебували на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії.

На світанку 18 травня по всьому Криму одночасно розпочалася масштабна

операція НКВС. Озброєні силовики вдиралися до домівок кримських татар

і під загрозою зброї змушували зібратися за 10–20 хвилин для примусового

виселення.

Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено

у 25 товарних потягів. До кінця 19 травня депортація охопила понад 165

тисяч осіб, а 20 травня влада відзвітувала в Москву про «повне очищення»

Криму. Загалом було депортовано 47 885 родин — 193 865 осіб, у тому

числі понад 92 тисячі дітей до 16 років.

Кримських татар депортували в переповнених товарних вагонах, без

доступу до їжі, питної води, медичної допомоги.  Дорога до місць

примусового поселення у віддалених регіонах СРСР тривала 2–3 тижні. Уже

під час транспортування, за різними оцінками, загинуло від 7 до 8 тисяч

осіб — через спрагу, хвороби, виснаження та нелюдські умови.

Статус «спецпереселенців» означав довічну дискримінацію та обмеження

в базових правах — на свободу пересування, освіту, медичну допомогу,

працю за фахом.   У деяких районах рівень смертності сягав 60–70%.  

За спробу залишити межі резервації загрожував арешт, а повторне порушення — до 20 років каторжних робіт.

Окремо репресій зазнали кримськотатарські солдати та офіцери Червоної

армії. Після завершення Другої світової війни майже 9 тисяч із них були

депортовані до спецпоселень чи трудових таборів — разом із рештою

народу. Їх не врятували ні військові заслуги, ні особистий героїзм на

фронті. Попри те, що 21 кримський татарин був представлений до звання

Героя Радянського Союзу, а деякі — неодноразово, зокрема, льотчик Амет-Хан Султан отримав це звання двічі (1943, 1945), навіть вони опинилися під

ярликом «зрадників» і зазнали тих самих репресій.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала

депортацію кримських татар актом геноциду, а 18 травня встановила

Днем пам’яті жертв цього злочину. Україна засудила політику

радянського тоталітарного режиму, керуючись положеннями Конвенції

ООН про запобігання геноциду.

Приклад України став поштовхом до міжнародного визнання геноциду

кримськотатарського народу. Відповідні рішення ухвалили парламенти

Латвії та Литви (2019), Канади (2022), Польщі, Естонії та Чехії (2024). У

своїх резолюціях ці держави прямо називають дії сталінського режиму

геноцидом, а також засуджують політику Російської Федерації, яка

продовжує репресії проти кримських татар під час нинішньої окупації

Криму. Зокрема, Сейм Польщі рішуче засудив не лише злочин 1944

року, але й його сучасні продовження, а естонський Рійгікогу

підкреслив спадковість злочинної політики СРСР і РФ.

18 травня — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 18 травня — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Сьогодні ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок історії — депортацію кримських татар у 1944 році. Цей день є символом боротьби, незламності духу та прагнення до справедливості. Ми вшановуємо пам’ять тих, хто втратив свої домівки, близьких і життя, ставши жертвами репресій. Кримськотатарський народ вистояв, зберіг свою культуру та продовжує боротися за свої права. Нехай пам'ять про ці події нагадує нам про важливість єдності, захисту прав людини та гідності кожного народу.

ЗНАЙ ПРО РИЗИК. Правда про куріння

 Куріння — це серйозна загроза здоров’ю, яка може призвести до численних хвороб, включаючи рак, серцево-судинні захворювання та хронічні проблеми з легенями

Всесвітній тиждень імунізації 2025: Вакцини рятують життя!

 

Всесвітній тиждень імунізації 2025: Вакцини рятують життя!

З 27 квітня по 4 травня 2025 року в Україні відзначається Європейський тиждень

імунізації під національним гаслом: «Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та

рідних — зробіть щеплення».

Ювілей легендарної Ліни Костенко

 

Сьогодні ми відзначаємо ювілей легендарної Ліни Костенко, однієї з найяскравіших постатей української поезії. Її слово – це багатство, мудрість і душа нашого народу, яка надихає покоління боротися, кохати і мріяти.

Ліна Костенко, видатна українська поетеса, народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищів, Київської області. Її творчість є невід'ємною частиною української літератури, а її внесок у культуру важко переоцінити.

Вона відома своїми поетичними збірками, такими як "Маруся Чурай" та "Берестечко", а також активною участю в русі шістдесятників, які боролися за збереження української мови та культури. Ліна Костенко завжди залишалася вірною своїм принципам і навіть відмовилася від звання Героя України.

"І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт..."

Давайте згадаємо її безсмертні рядки, які пробуджують у серцях любов до рідної землі та непохитність духу.

Дякуємо Вам, Ліно Василівно, за те, що продовжуєте бути голосом і душею України!

Дякуємо добровольцям України!

 

Ви – сила, яка боронить нашу свободу, нашу землю та наше майбутнє. Ваш героїзм, жертовність і незламність є джерелом віри для кожного українця.

Ми глибоко вдячні за вашу відвагу та самопожертву. Завдяки вам наш народ стоїть єдиним фронтом проти зла, і кожен ваш крок наближає нас до перемоги.

Нехай вас завжди підтримують любов близьких, тепло рідного дому та сила духу. Ми віримо у вашу міць і безмежно пишаємося вами.

Слава Україні! Героям слава!

День українських добровольців

 

14 березня в Україні - День українських добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.

У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.

Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

 Світло є в кожному. Головне — не забувати його бачити. І не боятися запалювати в інших. Дякуємо за твоє світло ✨

Відео створено в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров'я, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

#ТиЯк?